Помилки та норми

Помилковий слововжиток

Нормативний слововжиток

Примітка

біля 400 творів у новому виді

близько (або майже) 400 творів у новому вигляді

1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на означення місця; неправильно використовувати його на означення приблизної кількости (СТ, 32). Однак О. Пономарів вважає таке твердження „суб’єктивною думкою авторів” (КС, 39). 2. Паронімічна пара вид 1 – „окрема галузь чогось, різновид у ряді предметів”, „граматична категорія, що характеризує дію”; вид 2 – „обличчя”, „краєвид” і вигляд – „сукупність зовнішніх ознак, зовнішній вираз” (СУМ I, 373; СП, 30)

зі сказаного витікає

з цього випливає (виходить)

Витікає вжив. переважно у прямих значеннях – „литися звідкись, брати початок десь” (про річку, джерело тощо). Випливати, крім прямих значень, ужив. переносно – „бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього” (УС, 51)

вияснити особливості розвитку

з’ясувати особливості розвитку

З’ясовувати – крім іншого, вжив. у значеннях „досліджуючи, робити ясним, зрозумілим щось; дізнаватися про щось”. Виясняти в цих значеннях вжив. рідше (УС, 122-123)

це відноситься до всіх

це стосується всіх

В українській мові відноситися має значення „перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь” (СТ, 279)

до них відносяться такі фактори

до них належать такі фактори (чинники)

Див. вище, а також КС, 128

особливе відношення

особливе ставлення

Ставлення. Ужив. у знач. „характер поводження з ким-, чим-небудь”. Відношення . 1. „взаємозв’язок між предметами, явищами, величинами”, 2. „діловий лист” (СТ, 48)

до відання єпископа

до повноважень (компетенції) єпископа

Українське слово відання у значенні „знання, обізнаність” вжив. рідко (СУМ, I, 552), інше значення цього ж слова „завідування, керування” кваліфікується як книжне (Там само)

вдалося вірно виділити деякі питання

вдалося правильно виокремити деякі питання

Прислівник вірно стосується моральних категорій: вірно любити, вірно служити. Значення „правильно” є розмовним і рідковживаним (СУМ, I, 681). Новіші довідники з культури мови чітко зауважують: „Неправомірним є вживання слова вірний у знач. „правильний” (СД, 71; СТ, 59)

християнська етика, а вірніше, морально-етичні норми

християнська етика, а точніше, морально-етичні норми

Рос. вернее перекладається укр. вірніше у знач. „щиріше” (РУС, 27)

високомірність як недолік

зарозумілість (гордовитість, пиха) як недолік (хиба, вада)

Високомірність – калька з рос. высокомерность. В укр. лексиконі таке слово не зафіксоване

Син Божий включився в історію кожного суспільства

Син Божий увійшов в історію кожного суспільства (взяв участь в історії)

Укр. дієслівна форма включитися має вузьку сферу використання (Див. СУМ, I, 698), проте активізувалася у вжитку під впливом рос. включиться

влада не може ні включити їх у себе, ні підкорити їх собі

влада не може ні залучити їх до себе (увібрати в себе)

Див. вище

це стосується власне земного народу

це стосується саме земного народу

Надуживання часткою власне „саме” для виділення ролі кого-, чого-небудь (Див. СУМ, I, 702)

головно для Церкви

передусім (насамперед) для Церкви

Надуживання прислівником головно (наслідок польських впливів) у знач. „головним чином” (СУМ, II, 112-113)

розміщені за границею

розміщені за кордоном

Використання сполучення за границю у значенні „за межі своєї держави” характерне для розмовного стилю (СУМ, II, 157)

провести чітку границю

провести чітку межу або чітко розмежувати

Значення „лінія, що розділяє які-небудь території” у слові границя є розмовним (СУМ, II, 157)

губиться логіка викладу

втрачається логіка викладу

Слово губити реалізує своє значення стосовно конкретних речей та предметів (СУМ, II, 187), що ж до якостей, особливостей, станів, то рекомендовано використовувати слово втрачати (СУМ, ХI, 520)

а дальше починається бароко

а далі починається бароко

Значення „після цього (того); потім” має в укр. мові прислівник далі (СУМ, II, 209). Отже, присл. далі – „продовжуючи почате”, а прикметник сер. роду дальше використ. у конструкціях типу дальше просування вперед (СТ, 77)

дача правдивих свідчень

давання правдивих свідчень

Укр. дієслову давати відповідає іменник давання; форма дача у тому ж значенні – калька з рос. дача (від давать) (А.-Д., 95-97)

забезпечення безпеки

гарантування безпеки

Для чіткости висловлювання та уникнення тавтології рекомендовано синонім гарантування (СУМ, II, 29)

завідомо не підлягає осмисленню

наперед не підлягає осмисленню

Прислівник завідомо у значенні „наперед” вжив. рідко (СУМ, II, 50)

він задає два питання

він ставить два запитання

Ставити запитання у знач. „запитувати кого-небудь про щось” фіксують укр. словники (НТСУМ, IV, 367)

поважна задача

поважне (важливе) завдання

Паронімічна пара: завдання – „наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити”, і задача – „питання (переважно математ. характеру), яке розв’язується шляхом обчислень” (УС, 107)

теологи займаються миропомазанням

теологи розглядають (вивчають) миропомазання

СУМ (III, 134) фіксує слово займатися у значенні „вивчати що-небудь”. Однак сучасні стилісти рекомендують вжив. слово займатися , коли йдеться про захоплення, зацікавлення (КС, 54)

ця традиція заникла

ця традиція занепала

Слово заникнути є діялектним, до того ж має знач. „заходити, навідуватися куди-небудь на короткий час” (СУМ, III, 231)

засновує на вірі

базує (ґрунтує) на вірі

засновує партію, організацію

конкурентно-здібні технології

конкурентно-спроможні технології

Паронімічна пара: здібний – „який має природні здібності; обдарований” і здатний – „який має можливість, силу, певні дані щось зробити; спроможний” (СТ, 117; СД, 135)

зловживання, спричинені законом

надуживання, спричинені законом

Сучасні довідники з культури мовлення подають тільки надуживання (чи надужиття) у знач. „надмірне використання”, „використання на шкоду” (СТ, 183; СД, 206)

значимість дохристиянських традицій

значущість дохристиянських традицій

Згідно із сучасним правописом, нормативними є обидва слова (ОСУМ, 315). Однак РУС (с. 67) пропонує перекладати рос. значимость словом значущість

зноска в кінці статті

виноска / посилання / покликання наприкінці статті

Кальку з рос. сноска РУС (с. 153) пропонує перекладати словами виноска / посилання

ключові моменти

стрижневі моменти

Калька з рос. ключевой – „основний, базовий”. В укр. словниках слово ключовий у такому значенні не фіксується

кризисний період

кризовий період

СУМ (IV, 344) фіксує обидві форми, проте сучасна ортографія рекомендує тільки кризовий (ОСУМ, 377)

малочисельні пам’ятки

нечисленні пам’ятки

Російській антонімічній парі многочисленный – малочисленный відповідають в укр. мові пароніми численний – нечисленний (КС, 36)

наглядно характеризує

наочно переконує

Рос. наглядно перекладається укр. наочно (РУС, 94). Прислівника наглядно укр. лексикографи не фіксують

і, накінець , під час

і, нарешті (врешті-решт), під час

Перевага надається низці укр. відповідників нарешті, врешті-решт, зрештою (РУС, 95)

наступало зближення

наставало (починалося) зближення

Наступати – „ставати ногою на кого-, що-небудь”; „з боєм рухатися вперед, переслідуючи противника” (СУМ, V, 206-207) і наставати – „надходити, наближатися, розпочинатися” (СУМ, V, 196-197)

має наступні повноваження

має такі повноваження

В укр. мові слово наступний реалізує значення „який наступає, розташовується або з’являється слідом за ким- або чим-небудь; найближчий після когось, чогось” (СУМ, V, 207)

великий об’єм роботи

великий обсяг роботи

Об’єм – „величина чогось у довжину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях (куба, мозку, серця тощо)”. Обсяг – „взагалі розмір, величина, кількість, значення, важливість чогось (бюджету, знань, роботи тощо)” (УС, 186)

обробка інформації

опрацювання інформації

Слід розрізняти словотвірні варіянти: обробка – „надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення чогось”; опрацювання – „глибоке вивчення чогось, докладне ознайомлення з чимось” (УС, 188)

переклад з польської Андрія Гнипа

переклав з польської Андрій Гнип

Краще подавати ім’я та прізвище в Н. в. – тоді зникають труднощі у відтворенні початкової форми прізвища

піднято проблему

порушено проблему

В укр. мовленні значення „починати розмову про що-небудь, маючи на меті привернути до цього увагу громадськості; побіжно, принагідно згадувати про щось” реалізує слово порушувати (НТСУМ, III, 598)

познайомитися з вченням

ознайомитися з ученням

Пароніми: познайомитися – „завести, почати знайомство з кимсь” і ознайомитися – „дістати відомості про когось, щось, набути знань у чомусь” (УС, 209; СД, 232; СТ, 210)

помимо людської оцінки

попри людську оцінку

Українські словники слова помимо взагалі не фіксують

попередження патології

запобігання патології

Рос. слово предупреждение має три українські відповідники – попередження, застереження і запобігання (РУС, 137). У знач. „уникнення, відвернення чогось небажаного” рекомендовано використ. останній (СД, 129)

поруч з армією

поряд з армією

Збігаються у значенні „по сусідству, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь”; однак тільки поруч вжив. із знач. „біля кого-небудь” (СТ, 241)

поступаємо правильно

чинимо правильно

Слово поступати має розмовний характер, уживати його в літературній мові не рекомендовано (СТ, 65)

поступила інформація

надійшла інформація

Див. вище

потрібно це зробити

слід (треба) це зробити

Потрібно : 1 кг борошна, 300 г цукру і т. д. (СУМ, VII, 425)

привело до нарікань

призвело до нарікань

Слова приводити і призводити – різні за значенням, але в одному збігаються, а саме: коли називають причину чого-небудь. Мовна практика засвідчує використання дієслова призводити переважно у значенні „спричинити небажаний, негативний наслідок” (КС, 80; СД, 262)

приводити приклад

наводити приклад

Калька з рос. звороту приводить пример. Слово приводити в укр. мовленні реалізує лише такі значення: „допомагати або примушувати йти за собою”, „спонукати, примушувати прибути куди-небудь” і „доводити до якогось стану” (СД, 262)

притримуватися думки

дотримуватися думки (мати думку)

Калька з рос. придерживаться мнения . У такому українському контексті це слово не вживається

проводити політику

здійснювати політику

Див. НТСУМ, III, 772-773

проявляє відданість

виявляє відданість

Проявляти використовують зазвичай у фотосправі

в рамках різних історичних ситуацій

у межах різних історичних ситуацій

за правописом 1928 р. – рамці

рівно ж , як

так само, як

Полонізм

одна з складових процесу

один із складників процесу

Калька з рос. составная (часть)

середній вік складає 40-45 років

середній вік становить 40-45 років

Калька з рос. звороту средний возраст составляет

а скоріше турбується про сакралізацію мирян

а радше турбується про сакралізацію мирян

Росіянізм

закон, якому треба слідувати

закон, якого слід дотримуватися

Див. РУС, 245

зі сказаного слідує, що

з цього випливає (виходить), що

Див. РУС, 245

смутний довоєнний час

непевний довоєнний час

Калька з рос. смутный „неясний, невиразний, непевний” (РУС, 153). Укр. смутний мотивується словом смуток (СУМ, ІХ, 420)

співпадання обставин

збіг обставин

Укр. лексикографія не фіксує слова співпадання або співставлення

співставлення фактів

зіставлення (порівняння) фактів

Так само

стержень еволюції

стрижень еволюції

Сплутування слів-паронімів стержень „предмет подовженої, циліндричної форми, а також деталь цієї форми, яка є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь” (СУМ, IХ, 689) і стрижень , яке, крім вказаного, має також переносне значення „основна, головна частина, основа чого-небудь” (Там само, 769)

у протилежну сторону

у протилежний бік

Укр. стилісти рекомендують не надуживати словом сторона. Ненормативними є сполучення по ліву сторону, з обох сторін тощо (СД, 304)

сторонник вчення

прибічник учення

Слова сторонник укр. лексикографія не фіксує

строк виконання

термін виконання

Сучасні довідники рекомендують активізувати в цьому значенні слово термін (див., напр., СД, 313)

не прийшов, так як захворів

не прийшов, тому що (бо, оскільки) захворів

Укр. лексикографія сполучника так як не фіксує

тільки що

щойно

Стилісти рекомендують укр. частку щойно (РУС, 257)

тратила власне коріння

втрачала власне коріння

Слово тратити у значенн „втрачати кого-, що-небудь, позбуватися когось або чогось” (СУМ, Х, 238) вживалося переважно в художньому мовленні ХIХ ст.

учбові каплиці учбовий заклад вуз

навчальні каплиці навчальний заклад

За найновішими довідниками, „існування в укр. мові слова учбовий викликає багато сумнівів, оскільки відсутнє слово учба, від якого воно могло б бути утворене. Це спотворене запозичення з російської мови. Замість нього треба вживати навчальний” (КС, 60)

на фоні подій

на тлі подій

„Наша мова підпорядковує запозичення своїм фонетичним та граматичним законам, часто виробляє до них синоніми з власного лексичного матеріялу: фон – тло” (КС, 125-126). Див. також: РУС, 250

їх ціллю було

їхньою метою було

Слова мета і ціль збігаються у знач. „те, чого хтось прагне, чого хоче досягти”, але ціль ужив. рідко (СД, 189)

комісія в складі 5 чоловік

комісія в складі 5 осіб

В укр. діловому мовленні використовується саме такий канцеляризм

у протестантів конфірмація – це швидше нагадування зобов’язань // щоби

у протестантів конфірмація — це радше (передусім) нагадування про зобов’язання // щоб, аби

швидше – рух, метушня; укр. лексикографія фіксує сполучник щоби як розмовний

чисельні наукові статті

численні наукові статті

Пароніми: чисельний – „який стос. числа, виражається числовим виразом; кількісний”, численний – „який складається з великої кількості кого-, чого-небудь; наявний у великій кількості” (СП, 203; СД, 353-354)

тодішня уява людей про історію світу

тодішнє уявлення про історію світу

Паронімічна пара уява (здатність образно відтворювати кого-, що-небудь у думках, свідомості) – уявлення (розуміння, знання чого-небудь) – СУМ, Х, 545)

Ісус Христос ставився до громадськості, як до своєї найближчої родини

Ісус Христос ставився до громади, як до своєї найближчої родини

Громадськість – передова частина, передові кола суспільства (СУМ, II, 175); громада – група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. (СУМ, II, 173)

Ісус умів нав’язувати відповідні контакти з усіма

Ісус умів налагоджувати відповідні контакти з усіма

Слово нав’язувати у такому значенні є штампом з російської; в укр. мові воно має іншу значеннєву базу (див. СУМ, V, 45)

Але у своїх висловлюваннях на цю тему Несторій був невиваженим у мові

Однак висловлювання Несторія на цю тему були невиваженими

а) Слово своїх при вказівці на ім’я автора є зайвим; б) висловлювання – це і є мова; в) речення загалом потребує спрощення

Констатуючи все це, можна сказати

Підсумовуючи все це, можна сказати

Тавтологія

При житті кесаря його „Вірую” було святе і недоторкане

За життя кесаря його „Вірую” було святе й недоторканне

Недоторканий – „якого ніхто не торкався, не чіпав”. Недоторканний – „який охороняється законом”, „якого не можна псувати, знищувати через його значимість” (СУМ, V, 301)

суперечки торкалися головно щодо зіслання

суперечки стосувалися переважно (здебільшого) зіслання

Зайве нанизування слів

має означати в певному значенні

має означати певною мірою

Тавтологія

Це вчення повинно не тільки безпосередніше визначати функції посередника

Це вчення має не тільки чіткіше визначати функції посередника

Тавтологія