Блаженство, блаженний — щастя, щасливий

Блаженство, блаженне життя в богословській літературі переважно є синонімами життя, яке маємо у Христі, у Бозі, а отже, вічного життя, життя в небі: «блаженні убогі духом», «…і збережи їх у блаженній жизні…». У такому значенні не слід їх заміняти висловами щастя, щасливе життя, семантика яких не виходить поза значення «стан цілковитого задоволення життям.., фортуна, доля»1.

Навпаки, коли йдеться про задоволення життям, про радість чи добру долю в житті, у релігійному контексті краще вживати терміни блаженний, блаженство, щоб наголосити, що цей стан є не просто вищим ступенем радости, а що джерелом і змістом тої радости й доброї долі є благий Бог: «Блажен єси, Ізраїлю! Котрий народ такий, як ти, якого б вирятував Господь» (Втор. 33:29); «…який добрий Господь! Блаженний, хто до нього прибігає» (Пс. 34:9).


1 Словник української мови, Київ 1999.