Катехизм – катехизис – катехиза

Ужиток в українській мові терміна, похідного від грецького слова κατήχησις (і латинського catechismus) створює чимало проблем, які віддзеркалюють складний вплив на українську богословську мову грецьких і латинських церковних традицій і візантійських та західноєвропейських ортоепічних та транслітераційних практик. Хоч характерним для цієї групи є те, що не всі елементи східних і західних впливів збігаються з католицько-православним конфесійним поділом, все-таки спостерігається, що варіянт катехизис типовий для православних, а катехизм — для католицьких кіл.

Щодо питання транслітерації кореня лексеми, то, як показали у своїй студії О. Захарків і З. Куньч1, існують вагомі аргументи на користь того, що слід надати перевагу варіянтові катехи– над іншими уживаними варіянтами (катихи-, катихі-).

Питання вибору суфікса і його варіянтів (у вжитку бувають:
-изм, -исм, -зис, -ізис, -изіс, -исіс, -из) має, крім правописних, також і слововжиткові нюанси. Йдеться про те, що термін катехизис (або варіянти) вживається для означення і «книги-підручника», і самої «науки» та «навчання», термін катехизм (або варіянти) означає тільки «книгу-підручник» (і в переносному значенні «науку»), а поняття «наука» і «навчання» передаються терміном катехиза, який є більш адаптованим варіянтом того ж катехизису. Важливо ствердити, що, крім традицій вживання, терміни катехизис і катехизм не мають жодного елементу доктринально-семантичних розбіжностей між собою.

Терміни катехизис і катехизм мають свої відповідні прикметники: катехизисний (катехизисні проповіді, видання, вчення) і катехизмовий (катехизмова частина). Від іменника катехитика утворюємо прикметник катехитичний (катехитична школа, комісія, катехитичний досвід, правильник), а не катехізичний, який деколи утворюють від того ж іменника2. Термін катехиза не має похідного прикметника.

Усі інші терміни, які походять від того ж кореня, є або калькою, або адаптацією відповідних грецьких форм, і всі вони вживані у православних і в греко-католицьких виданнях:

  • катехит — учитель правд віри;
  • катехумен — той, хто приймає навчання правд віри (переважно перед хрещенням);
  • катехуменат — період тривання або інші організаційні чи формативні елементи такого навчання (переважно перед хрещенням);
  • катехизація, катехизування — процес такого навчання;
  • катехитика — наука-теорія про навчання правд віри.

Рекомендація ІБТП

ІБТП підтримує рекомендацію О. Захарків і З. Куньч про вибір варіянта основи катехи– замість катехі– для всіх термінів цієї групи.

У спірному питанні, чи для позначення «книги» і «науки-навчання» вживати один термін катехизис, чи пару катехизм і катехиза, ІБТП не бачить підстави категорично вилучати один або інший з тих варіянтів. Важливо в одному виданні дотримуватися систематично першого або другого варіянта, інакше читач може зрозуміти, що йдеться про різні реалії.

Однак у святоотцівському контексті для позначення назви твору, безумовно, катехизис краще надається, ніж катехизм, а навіть ніж катехиза: напр., Катехизис Теодора Студійського; Катехизисні проповіді Кирила Єрусалимського.

Форму катехізичний треба вилучити.

Усі інші терміни, у яких немає варіянтних форм (катехит, катехитика, катехумен, катехуменат, катехизація, катехизування), вживати в тих значеннях, які подано вище.



1 Див.: О. Захарків, З. Куньч. Як правильно: катихизм, катехизм, катихизис, катехізіс, катехиза? // Єдиними устами 4 (2000) 63-71.

2 Релігієзнавчий Словник / ред. А. Колодний, Б. Лобовик. Київ, 1996, с. 304.