Ікономія

(а не економія, ойкономія, домобудівництво)

У богослов’ї грецький термін οίκονομία1 має значення:

  1. тринітарне — пізнання Бога через його зовнішні дії, на противагу θεολογί-i, яка є пізнанням його внутрішнього життя2;
  2. сотеріологічне — Божий план спасіння, який розвивається в історії, або його основні етапи3;
  3. канонічне — можливість незастосування канонічного припису задля духовного добра особи, без того, щоб ставити під сумнів потребу того ж припису4.

Західне богослов’я віднайшло цей термін нещодавно, з поглибленого пізнавання патристики, і це слово вживається у богословському значенні майже у всіх західних мовах у тій самій формі, що й у світському значенні (оeconomia). На українському терені греко-католики найчастіше зустрічають цей термін у західній літературі і застосовують його або в тій самій формі (економія), або стараються оминути цю тотожність зі світською формою (ойкономія — за еразмівським читанням). Уважаємо, що відповіднішою для української мови є форма, що походить від церковнослов’янської мови (ікономія — за візантійським читанням: пор. ікос замість ойкос), засвідчена в українській православній літературі.

У церковнослов’янській мові в сотеріологічному значенні вживається також форма домостроительство як слов’янська калька грецького терміна οἰκονομία (тобто «устрій дому»). В ідентичній формі вона перейшла до російської мови. Дехто, наслідуючи цю кальку, вживає в українській мові форму домобудівництво. Ця форма, хоч деколи виглядає влучною (бо ж Божий план спасіння — «будування» його дому-Церкви), зазвичай невідповідна, бо ґрунтується на російському значенні слова (строить — будувати), а не на значенні грецького слова (νόμος — устрій, закон).



1 Дослівно: управління (νόμος) домом (οίκος).

2 «Отці Церкви розрізняють богослов’я (θεολογίαν) та ікономію (οίκονομίαν), уживаючи перше поняття для визначення таїнства внутрішнього життя Триєдиного Бога, а друге — для всіх Божих справ, через які він об’являється і передає своє життя. Богослов’я об’являється нам через ікономію, і, навпаки, всю ікономію осяває, висвітлює богослов’я» — Катехизм Католицької Церкви. Львів, 2002, 236.

3 «Союз з Ноєм після потопу виражає принцип Божої ікономії щодо „народів“» — Катехизм Католицької Церкви, 56.

4 Див.: «Ікономія», Релігієзнавчий Словник / ред. А. Колодний, Б. Лобовик. Київ, 1996, с. 127.